В 1905 році цей текст (ми наводимо його в скороченні) було надруковано в журналі «Народна школа». Називався він «Учительський катехізис». Якийсь нікому сьогодні не відомий автор, педагог А. Анастасієв, розповідав своїм молодим колегам про принципи ведення уроку…
• Ніколи не запитуй: «Що вам сьогодні задано? На чому ми зупинилися?». Ти повинен знати це сам, найкраще.
• За виправленням письмової роботи [домашньої.— Ред.] стисло повтори пройдене на колишньому уроці. Потім переходь до докладної розробки нового уроку, розподіливши його на невеликі відрізки.
• Уникай запитань, на які отримаєш тільки «так» або «ні».
• Ніколи не запитуй: «Чи зрозуміли?». Якщо ти таке запитуєш, то можна думати, що ти сам схильний припускати, що тебе не зрозуміли.
• Не перебивай учня під час першого неповного або не цілком правильного висловлювання, але дай йому закінчити речення.
• Питання, які ти пропонуєш, повинні ставитися до всіх учнів…
• Запитуючи учнів, не слід триматися якогось певного порядку, у противному випадку учні, яким далеко до черги, будуть неуважними.
• Під час уроку повинен бути опитаний по можливості кожний учень або принаймні кожний повинен брати участь в уроці. Значною помилкою є запропонування десятьом учням по п’ять запитань, а тридцяти — жодного.
• Ніколи не навчай і не запитуй подовгу тільки одного учня, залишаючи решту без справи або не звертаючи на них уваги.
• Якщо учень не може дати правильної відповіді, допоможи йому, наведи його, а потім запитуй іншого; але якщо помітиш, що подальше запитування є даремним, то не змушуй учнів відповідати навмання й не марнуй час.
• Намагайся розбудити в учнях інтерес, і тоді не докладатимеш особливих зусиль для підтримання дисципліни в класі.
• У тих випадках, коли потрібно відзначити що-небудь як особливо важливе й закарбувати в учнівській пам’яті, рекомендується розучування хором, але лише в тому випадку, якщо воно не перешкодить заняттям учнів іншого класу або відділення.
• Під час всіх відповідей учнів стеж за тим, щоб вони вимовляли слова чітко, і в сумнівних випадках переконуйся на ділі, чи чують учня, який відповідає, товариші його в найвіддаленішому кутку класу.
• Змушуй учнів пояснене повторити негайно ж, наприкінці кожної частини уроку, і намагайся, щоб воно закріпилося в їхній пам’яті; …так само поводься і впродовж усього уроку.
• Під час виправлення робіт неправильні форми мовлення й неправильні позначення їх не доводь до слуху й до зору учнів; у противному випадку ти сам укорениш ці неправильності.
• <…> роботи [домашні — Ред.], виконані неохайно й недбало, повертай відразу для переписування <…>.
• Для домашньої підготовки призначай усні й письмові роботи тільки підготовчого й повторювального характеру й легкі статті для заучування.
• Пам’ятай, що ти повинен виявляти не своє красномовство, а зуміти розвинути мовлення своїх учнів.
• Виставляй [на перше місце — Ред.] не самого себе, а предмет, який ти викладаєш.
• Ніколи не проводь урок у роздратованому стані…
• Не розраховуй на швидкий успіх, не будь нетерплячим, не занепадай духом. Завжди шукай причину недостатнього успіху здебільшого у самому собі.
• Тримайся на уроці серйозно: ти виконуєш свій обов’язок, а до нього ставляться серйозно. Не говори нічого, що не стосується справи.
• Тримайся перед учнями як освічена людина; не дозволяй щодо них вульгарних висловлювань.
• Уникай будь-яких зауважень щодо становища [соціального — Ред.], стану [матеріального — Ред.] й життя батьків і родичів учня.
• Не май мазунчиків і донощиків, не дозволяй собі когось «не терпіти».
• Не оголошуй учня невиправним щодо моральності або успішності; не говори нікому «йди геть» і тому подібних слів.
• Якщо під час уроку в тебе з’явиться привід до невдоволення на учня, то, не дратуючись і пам’ятаючи, що він — дитина, спочатку подивися на нього пильно, щоб він здогадався, чого ти від нього хочеш, і більше поки нічого не роби; якщо він цього не помітить, на час припини опитування або розповідь і продовжуй дивитися на нього; тільки в тому випадку, якщо й це виявиться марним, зроби йому зауваження.
• …Не читай також довгих повчань, не застосовуй іронію або глузування; здебільшого суворо, але без лементу вимов прізвище учня.
• Покарання, дозволені законом, у твоєму розпорядженні. Однак, зваж на добру пораду: під час уроків не застосовуй жодних покарань.
• Щодня повторюй собі, що ти існуєш заради учнів, а не вони — заради тебе.
Неважко помітити, що ці поради актуальні й сьогодні.
Немає коментарів:
Дописати коментар