19.03.17

Максим Рильський

Народився 19 березня 1895 р. у Києві в родині відомого етнографа. Спочатку навчався в приватній гімназії Науменка. У 1915–1918 роках навчався на медичному факультеті Київського університету Св. Володимира, потім на історико-філологічному факультеті Народного університету в Києві, заснованому за гетьмана Павла Скоропадського, але через бурхливі події революції й громадянської війни жодного з них не закінчив. Займався самоосвітою, вивченням мов, музикою. 1919–1929 — учителював у селі, зокрема й у Романівці, а також у київській залізничній школі, на робітфаці Київського університету та в Українському інституті лінгвістичної освіти. У 15-річному віці видав першу збірку «На білих островах». Увійшов до групи неокласиків; орієнтувався на античну класику й продовження гуманістичних традицій європейської літератури; працював в редакції журналу «Книгар», пізніше – у видавництві «Слово». 1931 р. М. Рильського заарештовано (за критику комуністичної реальності), майже рік просидів у Лук’янівській тюрмі.  Після ув’язнення Рильський вимушено проголосив активне сприйняття радянської дійсності, завдяки чому він єдиний з неокласиків урятувався від сталінського терору. 
Його творчість поділилася на два річища — офіційне та ліричне, в останньому йому вдалося створити справжні взірці високої поезії. 1943 р. – за видатні заслуги в галузі науки і культури М. Рильського було обрано академіком АН України. 1943 – 1946 рр. очолював Спілку письменників України. 1944-1946 рр. директор Академічного інституту мистецтвознавства, фольклору 
24 липня 1964 р. – помер, похований на Байковому кладовищі в Києві. 
Збірки поезій Максима Рильського «На білих островах» (1910) «Під осінніми зорями» (1918) «Синя далечінь» (1922) «Поеми» (1925) «Крізь бурю і сніг» (1925) «Тринадцята весна» (1926) «Гомін і відгомін» (1929) «Де сходяться дороги» (1929) «Знак терезів» (1932) «Київ» (1935) «Літо» (1936) «Україна» (1938) «Збір винограду» (1940) «За рідну землю» (1941) «Слово про рідну матір» (1942) «Світла зброя» (1942) «Жага» (1943) «Неопалима купина» (1944) «Мандрівка в молодість» (1944) «Чаша дружби» (1946) «Вірність» (1947) «Під зорями Кремля» (1953) «На оновленій землі» (1956) «Троянди й виноград» (1957) «Голосіївська осінь» (1959) «Зграя веселиків» (1960) «В затінку жайворонка» (1961) «Поезії» (І-ІІІ, 1946) «Поезії» (І-ІІІ, 1949) «Твори» (І-ІІІ, 1956) «Твори» (I-Х, 1960–1962)



Сила слова: топ-7 влучних віршів Ліни Костенко

11 поезій Ліни Костенко, які ми любимо на Громадському радіо

Ліна Костенко святкує день народження

19 березня — день народження видатної української письменниці Ліни Василівни Костенко. Їй виповнюється 87 років
Ліна Костенко народилася на Київщині, в невеличкому місті Ржищів у родині вчителів. За першою освітою вона педагог. Другу вищу здобувала у Московському літературному інституті.
У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. У 1963 році зняли з друку книжку віршів "Зоряний інтеґрал", а книжку "Княжа гора" зняли з верстки. У 1968 році написала листи на захист В’ячеслава Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті "Літературна Україна". Після цього ім’я Ліни Костенко в радянській пресі довгі роки не згадувалося.
Її життя складалося так, що їй доводилося не раз показувати свою незламність, незалежність і відданість правді. 19 березня видатній поетесі Ліні Костенко виповниться 87 років. 
У 1987 році Костенко видала роман у віршах "Маруся Чурай", за який була удостоєна Шевченківської премії. У 2010-му, після фактично двадцятирічної перерви, письменниця презентувала своїм читачам і шанувальникам прозову книжку "Записки українського самашедшего".
Ліна Костенко – жива легенда. Її твори вивчають у школах та університетах. Попри таку популярність, поетеса не любить надмірної уваги до себе. Вона навіть відмовилася від звання Героя України — «політичної біжутерії не ношу». Каже, що просто робить свою справу, адже поклик письменника – писати.
Письменниця два роки тому приєдналася до гуманітарної акції "Другий фронт АТО". Ліна Костенко передала на фронт кілька збірок своїх поезій із побажаннями та словами підтримки.

16.03.17

Затверджені нові нормативи з фізичної підготовки дітей

Затверджені нові нормативи з фізичної підготовки дітей
Міністерством молоді та спорту затверджені нові тести і нормативи для проведення щорічного оцінювання фізичної підготовленості населення, що почнуть діяти у 2017 році. Відповідний наказ підписаний міністром Ігорем Ждановим.
Зокрема, документом передбачено обов'язкове щорічне тестування учнівської та студентської молоді навчальних закладів усіх типів незалежно від форми власності.... читати
















Як будуть проведені шкільні іспити у 2017 році


Як будуть проведені шкільні іспити у 2017 році

МОН затверджені орієнтовні вимоги до проведення школами державної підсумкової атестації






Міністерством освіти і науки затверджені орієнтовні вимоги до проведення школами державної підсумкової атестації учнів у системі середньої освіти. Документом визначено зміст і особливості проведення шкільних іспитів у цьому навчальному році.
У 2017 році строки проведення ДПА у початковій та основній школі визначатимуться шкільними педагогічними радами, а учні 11-х класів складуть випускні іспити у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
Атестація учнів 4-х та 9-х класів буде проведена за місцем навчання школярів та виключно у письмовій формі. Завдання для проведення іспитів укладатимуться вчителями.... читати

Декілька слів про покарання

В 1905 році цей текст (ми наводимо його в скороченні) було надруковано в журналі «Народна школа». Називався він «Учительський катехізис». Якийсь нікому сьогодні не відомий автор, педагог А. Анастасієв, розповідав своїм молодим колегам про принципи ведення уроку…
 
 
 
• Ніколи не запитуй: «Що вам сьогодні задано? На чому ми зупинилися?». Ти повинен знати це сам, найкраще.

• За виправленням письмової роботи [домашньої.— Ред.] стисло повтори пройдене на колишньому уроці. Потім переходь до докладної розробки нового уроку, розподіливши його на невеликі відрізки.

• Уникай запитань, на які отримаєш тільки «так» або «ні».

• Ніколи не запитуй: «Чи зрозуміли?». Якщо ти таке запитуєш, то можна думати, що ти сам схильний припускати, що тебе не зрозуміли.

• Не перебивай учня під час першого неповного або не цілком правильного висловлювання, але дай йому закінчити речення.

• Питання, які ти пропонуєш, повинні ставитися до всіх учнів…

• Запитуючи учнів, не слід триматися якогось певного порядку, у противному випадку учні, яким далеко до черги, будуть неуважними.

• Під час уроку повинен бути опитаний по можливості кожний учень або принаймні кожний повинен брати участь в уроці. Значною помилкою є запропонування десятьом учням по п’ять запитань, а тридцяти — жодного.

• Ніколи не навчай і не запитуй подовгу тільки одного учня, залишаючи решту без справи або не звертаючи на них уваги.

• Якщо учень не може дати правильної відповіді, допоможи йому, наведи його, а потім запитуй іншого; але якщо помітиш, що подальше запитування є даремним, то не змушуй учнів відповідати навмання й не марнуй час.

• Намагайся розбудити в учнях інтерес, і тоді не докладатимеш особливих зусиль для підтримання дисципліни в класі.

• У тих випадках, коли потрібно відзначити що-небудь як особливо важливе й закарбувати в учнівській пам’яті, рекомендується розучування хором, але лише в тому випадку, якщо воно не перешкодить заняттям учнів іншого класу або відділення.
 
 
• Під час всіх відповідей учнів стеж за тим, щоб вони вимовляли слова чітко, і в сумнівних випадках переконуйся на ділі, чи чують учня, який відповідає, товариші його в найвіддаленішому кутку класу.

• Змушуй учнів пояснене повторити негайно ж, наприкінці кожної частини уроку, і намагайся, щоб воно закріпилося в їхній пам’яті; …так само поводься і впродовж усього уроку.

• Під час виправлення робіт неправильні форми мовлення й неправильні позначення їх не доводь до слуху й до зору учнів; у противному випадку ти сам укорениш ці неправильності.
• <…> роботи [домашні — Ред.], виконані неохайно й недбало, повертай відразу для переписування <…>.

• Для домашньої підготовки призначай усні й письмові роботи тільки підготовчого й повторювального характеру й легкі статті для заучування.

• Пам’ятай, що ти повинен виявляти не своє красномовство, а зуміти розвинути мовлення своїх учнів.

• Виставляй [на перше місце — Ред.] не самого себе, а предмет, який ти викладаєш.

• Ніколи не проводь урок у роздратованому стані…

• Не розраховуй на швидкий успіх, не будь нетерплячим, не занепадай духом. Завжди шукай причину недостатнього успіху здебільшого у самому собі.

• Тримайся на уроці серйозно: ти виконуєш свій обов’язок, а до нього ставляться серйозно. Не говори нічого, що не стосується справи.

• Тримайся перед учнями як освічена людина; не дозволяй щодо них вульгарних висловлювань.

• Уникай будь-яких зауважень щодо становища [соціального — Ред.], стану [матеріального — Ред.] й життя батьків і родичів учня.

• Не май мазунчиків і донощиків, не дозволяй собі когось «не терпіти».

• Не оголошуй учня невиправним щодо моральності або успішності; не говори нікому «йди геть» і тому подібних слів.

• Якщо під час уроку в тебе з’явиться привід до невдоволення на учня, то, не дратуючись і пам’ятаючи, що він — дитина, спочатку подивися на нього пильно, щоб він здогадався, чого ти від нього хочеш, і більше поки нічого не роби; якщо він цього не помітить, на час припини опитування або розповідь і продовжуй дивитися на нього; тільки в тому випадку, якщо й це виявиться марним, зроби йому зауваження.

• …Не читай також довгих повчань, не застосовуй іронію або глузування; здебільшого суворо, але без лементу вимов прізвище учня.

• Покарання, дозволені законом, у твоєму розпорядженні. Однак, зваж на добру пораду: під час уроків не застосовуй жодних покарань.

• Щодня повторюй собі, що ти існуєш заради учнів, а не вони — заради тебе.
 
Неважко помітити, що ці поради актуальні й сьогодні.